жабриця

ЖА́БРИЦЯ, і, ж.

Багаторічна, іноді дворічна трава родини зонтичних з кількаразово перисторозсіченими листками.

Відомо близько 80 видів жабриці, поширених у Європі, Малій Азії, Західному Сибіру і Середній Азії (з наук. літ.);

Жабриця піскова росте в лісостепу і степу (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. жабриця — жа́бриця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. жабриця — -і, ж. Рід багаторічних, іноді дворічних трав'янистих рослин родини зонтичних.  Великий тлумачний словник сучасної мови