жбурити —
див. жбурляти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
жбурити —
КИ́НУТИ кого, що (помахом руки, рук змусити летіти, падати або змусити летіти з метою влучити в когось, щось і т. ін.), МЕТНУ́ТИ, ШПУРНУ́ТИ розм., ЖБУРНУ́ТИ розм., ЖБУ́РИТИ розм., ШВИРГНУ́ТИ розм., ШВИРГОНУ́ТИ підсил. розм., ШВА́РКНУТИ розм.
Словник синонімів української мови
жбурити —
ЖБУ́РИТИ див. жбурля́ти.
Словник української мови в 11 томах
жбурити —
Жбурити, -рю, -риш и жбурля́ти, -ля́ю, -єш, одн. в. жбурнути, -ну, -неш гл. = шпурляти, шпурнути. Жбурляє чорт дідьком. посл. Як жбурне книжкою під поріг. Св. Л. 230.
Словник української мови Грінченка