Орфографічний словник української мови

женолюб

женолю́б

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. женолюб — -а, ч. Той, хто дуже любить жінок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. женолюб — ЖЕНОЛЮ́Б, а, ч., книжн. Те саме, що жінколю́б. Їй хотілося підняти бучу, .. обвинувачувати старого женолюба, називати його насильником і деспотом лукавим, але гетьман своїми очима обезсилював її і приковував до місця (Б. Лепкий); І сивобровий женолюб Її [сльозу] ковтнув куточком губ (В. Сосюра).  Словник української мови у 20 томах