женолюб

женолю́б

-а, ч.

Той, хто дуже любить жінок.

Значення в інших словниках

1. женолюб — женолю́б іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. женолюб — ЖЕНОЛЮ́Б, а, ч., книжн. Те саме, що жінколю́б. Їй хотілося підняти бучу, .. обвинувачувати старого женолюба, називати його насильником і деспотом лукавим, але гетьман своїми очима обезсилював її і приковував до місця (Б. Лепкий); І сивобровий женолюб Її [сльозу] ковтнув куточком губ (В. Сосюра).  Словник української мови у 20 томах