жертвувати —
Офірувати, ур. класти на вівтар; (що) віддавати <�приносити> в жертву, дарувати, давати на вічне віддання, о. скидати останню сорочку з себе; (чим) поступатися, іти на жертву <�відмовлятися від, зрікатися> чого; (собою) ІД.
Словник синонімів Караванського
жертвувати —
-ую, -уєш, недок. 1》 перех. Добровільно давати гроші або які-небудь предмети на користь когось, чогось. 2》 неперех., ким, чим. Нічого не шкодувати, все віддавати, відмовлятися від усього або від багато дечого задля кого-, чого-небудь. Жертвувати собою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
жертвувати —
ДАРУВА́ТИ кому що (передавати у власність безкоштовно), ДАРИ́ТИ розм., ПРЕЗЕНТУВА́ТИ заст., розм.; ДАВА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. із сл. подарунок, дар тощо); ОБДАРО́ВУВАТИ, ЗАДАРО́ВУВАТИ, ОЗОЛО́ЧУВАТИ (ОБЗОЛО́ЧУВАТИ) розм., ОБДАРЯ́ТИ розм., ОБДАВА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
жертвувати —
ЖЕ́РТВУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. перех. Добровільно давати гроші або які-небудь предмети на користь когось, чогось. Українські поміщики жертвували провіант і тяглову силу на підтримку царської армії (Іст.
Словник української мови в 11 томах
жертвувати —
Жертвувати, -вую, -єш гл. Жертвовать.
Словник української мови Грінченка