жертвуватель же́ртвуватель іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
Значення в інших словниках жертвуватель — ЖЕ́РТВУВАТЕЛЬ, я, ч., рідко. Той, хто жертвує що-небудь, чим-небудь. Збирав я їх [книги] у жертвувателів без розбору (Бурл., Напередодні, 1956, 248). Словник української мови в 11 томах