жертвуватель

же́ртвуватель

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жертвуватель — ЖЕ́РТВУВАТЕЛЬ, я, ч., рідко. Той, хто жертвує що-небудь, чим-небудь. Збирав я їх [книги] у жертвувателів без розбору (Бурл., Напередодні, 1956, 248). Словник української мови в 11 томах