Орфографічний словник української мови

жерунка

жеру́нка

іменник жіночого роду, істота

фам.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. жерунка — ЖЕРУ́НКА, и, ж., фам. Жін. до жеру́н. Іскія скинула з себе серпанок і, чорна, голодна, ковтнула сонце, як вона звикла щодня се робити, та вічна жерунка сонця! (Коцюб., II, 1955, 296).  Словник української мови в 11 томах