жерунка

ЖЕРУ́НКА, и, ж., фам. Жін. до жеру́н.

Іскія скинула з себе серпанок і, чорна, голодна, ковтнула сонце, як вона звикла щодня се робити, та вічна жерунка сонця! (Коцюб., II, 1955, 296).

Значення в інших словниках

1. жерунка — жеру́нка іменник жіночого роду, істота фам.  Орфографічний словник української мови