живати —
ЖИВА́ТИ, у теп. ч. не вживається, недок., розм., рідко. Багатократне до жи́ти 2, 3. Щасливий в світі той, хто так уміє жить, Як наші прадіди живали (Бор., Тв„ 1957, 58).
Словник української мови в 11 томах
живати —
Жива́ти, -ва́ю, -єш гл. Поживать. Праведно в миру живали. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка