живати

ЖИВА́ТИ, у теп. ч. не вживається, недок., розм., рідко. Багатократне до жи́ти 2, 3.

Щасливий в світі той, хто так уміє жить, Як наші прадіди живали (Бор., Тв„ 1957, 58).

Значення в інших словниках

1. живати — жива́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. живати — Жива́ти, -ва́ю, -єш гл. Поживать. Праведно в миру живали. Котл. Ен.  Словник української мови Грінченка