1. Словник української мови в 11 томах

живати

ЖИВА́ТИ, у теп. ч. не вживається, недок., розм., рідко. Багатократне до жи́ти 2, 3.

Щасливий в світі той, хто так уміє жить, Як наші прадіди живали (Бор., Тв„ 1957, 58).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. живати — жива́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. живати — Жива́ти, -ва́ю, -єш гл. Поживать. Праведно в миру живали. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка