живати
Жива́ти, -ва́ю, -єш
гл. Поживать. Праведно в миру живали. Котл. Ен.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- живати — жива́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- живати — ЖИВА́ТИ, у теп. ч. не вживається, недок., розм., рідко. Багатократне до жи́ти 2, 3. Щасливий в світі той, хто так уміє жить, Як наші прадіди живали (Бор., Тв„ 1957, 58). Словник української мови в 11 томах