1. Словник української мови Грінченка

живенький

Живий, -а, -е

1) Живой. Не кидай живого, не шукай мертвого. Ном. № 5847. Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сотник. Ном. № 7291. чи живі-здорові? Какъ ваше здоровье. (Обычная форма привѣтствія). до живих печінок допекти. (Рудч. Ск. II. 55); вразити до живого. (Федьк.). Сильно допечь, досадить. живий жаль бере. Очень, въ высшей степени жаль. Живий жаль бере, як згадаєш про старовину. Ном. № 680. веяна жива душа. Каждый. Всяка жива душа з гаю, з поля пішла до села, або прилягла на спочинок під зорями. Левиц. І. 207. ні живої душі. Рѣшительно никого. Час пшеницю жати; а женців не видко нігде, нігде ні живої душі. Левиц. І. 82. в живії очі бреше. Прямо въ глаза вретъ. Ном. № 6950. живе зілля. Бальзаминъ. живе срібло. Ртуть. Живе срібло зразу збіжиться. Дещо. 66, 45. Свѣжій, недавній. Дивилась, поки не осталось живого сліду на воді. Шевч. ум. живенький, живесенький.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. живенький — живе́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. живенький — -а, -е. Пестл. до живий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. живенький — ЖИВЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до живи́й. А чутка у гаю була така, Що ніби Щука та частенько, Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле то щупачка, То сотеньку карасиків живеньких Або линів гарненьких… (Гл., Вибр., 1957, 74). Словник української мови в 11 томах