Значення в інших словниках
-
живичний —
-а, -е. Прикм. до живиця 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
живичний —
ЖИВИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до живи́ця 1. Холоду тут [у лісі] менше було чутно, дерева дихали якоюсь теплою, живичною парою (Фр., III, 1950, 84); Живичний запах, що розходився лісом, обіймав і освіжував нас (Коб., III, 1956, 151).
Словник української мови в 11 томах
-
живичний —
Живичний, -а, -е 1) Смольный. 2) Канифольный. Желех.
Словник української мови Грінченка