живичний

Живичний, -а, -е

1) Смольный.

2) Канифольный. Желех.

Значення в інших словниках

1. живичний — живи́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. живичний — -а, -е. Прикм. до живиця 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. живичний — ЖИВИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до живи́ця 1. Холоду тут [у лісі] менше було чутно, дерева дихали якоюсь теплою, живичною парою (Фр., III, 1950, 84); Живичний запах, що розходився лісом, обіймав і освіжував нас (Коб., III, 1956, 151).  Словник української мови в 11 томах