живичний
Живичний, -а, -е
1) Смольный.
2) Канифольный. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- живичний — живи́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- живичний — -а, -е. Прикм. до живиця 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- живичний — ЖИВИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до живи́ця 1. Холоду тут [у лісі] менше було чутно, дерева дихали якоюсь теплою, живичною парою (Фр., III, 1950, 84); Живичний запах, що розходився лісом, обіймав і освіжував нас (Коб., III, 1956, 151). Словник української мови в 11 томах