1. Великий тлумачний словник сучасної мови

живичний

живи́чний

-а, -е.

Прикм. до живиця 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. живичний — живи́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. живичний — ЖИВИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до живи́ця 1. Холоду тут [у лісі] менше було чутно, дерева дихали якоюсь теплою, живичною парою (Фр., III, 1950, 84); Живичний запах, що розходився лісом, обіймав і освіжував нас (Коб., III, 1956, 151). Словник української мови в 11 томах
  3. живичний — Живичний, -а, -е 1) Смольный. 2) Канифольный. Желех. Словник української мови Грінченка