жигати —
ЖИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., розм. 1. Те саме, що обпіка́ти. 2. Кусати жалом, хоботком; жалити. Налетіли шершні до заячої хатки, як сипнули в двері, як почали жигать козу! (Укр.. казки, легенди.., 1957, 38); Його нещадно жигали комарі (Шиян, Баланда, 1957, 109).
Словник української мови в 11 томах