жигати
ЖИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., розм.
1. Те саме, що обпіка́ти.
2. Кусати жалом, хоботком; жалити.
Налетіли шершні до заячої хатки, як сипнули в двері, як почали жигать козу! (Укр.. казки, легенди.., 1957, 38);
Його нещадно жигали комарі (Шиян, Баланда, 1957, 109).
Словник української мови (СУМ-11)