1. Словник української мови в 11 томах

жигати

ЖИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., розм.

1. Те саме, що обпіка́ти.

2. Кусати жалом, хоботком; жалити.

Налетіли шершні до заячої хатки, як сипнули в двері, як почали жигать козу! (Укр.. казки, легенди.., 1957, 38);

Його нещадно жигали комарі (Шиян, Баланда, 1957, 109).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жигати — жига́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. жигати — -аю, -аєш, недок., перех., розм. 1》 Те саме, що обпікати. 2》 Кусати жалом, хоботком; жалити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жигати — (-аю, -аєш) недок., кого; мол. Здійснювати статевий акт з кимсь (з великою інтенсивністю). Словник жарґонної лексики української мови
  4. жигати — КУСА́ТИ (ранити зубами, жалом, хоботком тощо); ГРИ́ЗТИ (сильно хапати зубами; сильно жалити); ПРОКУ́ШУВАТИ (зубами наскрізь); ЗАКУ́ШУВАТИ (здавлювати, захоплюючи зубами); ЖАЛИ́ТИ, ТЯ́ТИ (ТНУ́ТИ), ШПИГА́ТИ, ЖИГА́ТИ розм. Словник синонімів української мови