Орфографічний словник української мови

жилет

жиле́т

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. жилет — -а, ч. Те саме, що жилетка 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. жилет — БЕЗРУКА́ВКА (вид короткого одягу без рукавів — звичайно як деталь народного або робочого вбрання), КАМІЗЕ́ЛЬКА рідше; ЖИЛЕ́ТКА (ужив. і як назва відповідної деталі європейського чоловічого костюма — трійки); ЖИЛЕ́Т, ЛЕ́ЙБИК діал.  Словник синонімів української мови
  3. жилет — Жиле́т, -ле́та; -ле́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. жилет — ЖИЛЕ́Т, а, ч. Те саме, що жиле́тка 1. Платон Антонович вдягнувся по-святковому — в тонкій батистовій сорочці, в сірому жилеті (Десняк, Вибр., 1947, 19); На кухні з’явився сам господар у жилеті на кролячому хутрі й нових шкарпетках (Чорн., Визвол. земля, 1959, 31).  Словник української мови в 11 томах