жилет
ЖИЛЕ́Т, а, ч. Те саме, що жиле́тка 1.
Платон Антонович вдягнувся по-святковому — в тонкій батистовій сорочці, в сірому жилеті (Десняк, Вибр., 1947, 19);
На кухні з’явився сам господар у жилеті на кролячому хутрі й нових шкарпетках (Чорн., Визвол. земля, 1959, 31).
Словник української мови (СУМ-11)