жовкнути —
-ну, -неш; мин. ч. жовк, жовкла, жовкло і жовкнув, жовкнула, жовкнуло; недок. Робитися, ставати жовтим, набирати жовтого забарвлення. || Робитися, ставати блідим із жовтим відтінком (про обличчя).
Великий тлумачний словник сучасної мови
жовкнути —
в оча́х жовті́є (жо́вкне, темні́є і т. ін.) / пожовті́ло (пожо́вкло, потемні́ло і т. ін.) кому, у кого і без додатка. Хто-небудь втрачає здатність нормально бачити, комусь стає погано від фізичного болю, втоми, хвилювання і т. ін.
Фразеологічний словник української мови
жовкнути —
ЖОВТІ́ТИ (ставати жовтим, з жовтуватим відтінком), ЖО́ВКНУТИ, ПРИЖОВКА́ТИ, ЗОЛОТИ́ТИСЯ, ЗОЛОТІ́ТИ, ЗАЖОВКА́ТИ рідше, ЖОВТІ́ШАТИ підсил.; ПОЛОВІ́ТИ (перев. про жито, пшеницю). — Док.
Словник синонімів української мови
жовкнути —
ЖО́ВКНУТИ, ну, неш; мин. ч. жовк і жо́вкнув, ла, ло; недок. Робитися, ставати жовтим, набирати жовтого забарвлення. Пшениці та жита в’яли й жовкли (Н.-Лев., IV, 1956, 13); Як надходить осінь, птахи мовкнуть, Жолуді давно дозрілі жовкнуть (Мур., Піонер.
Словник української мови в 11 томах
жовкнути —
Жовкнути, -кну, -неш гл. Желтѣть, становиться желтымъ. Без милого дівча жовкне як трава без роси. Чуб. V. 298.
Словник української мови Грінченка