Значення в інших словниках
-
жолудь —
[жолуд'] -д'а, ор. -деим, м. (на) -д'і, мн. -д'і, -д'іў два жолуд'а
Орфоепічний словник української мови
-
жолудь —
-я, ч. Плід дуба.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
жолудь —
жолудь карт. треф (ст)|| = жир
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
жолудь —
Жолудь який малий буває, а з нього великий дуб виростає. З малих дітей виростають великі та славні люде. Як жолуді є багато, буде нарік добре жито. Ворожба на жолуді про урожай.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
жолудь —
Плід дуба, яйцеподібний горішок з капелюшком; використовується як корм для тварин; смажений ж. — сурогат кави.
Універсальний словник-енциклопедія
-
жолудь —
Жо́лудь, -дя (одного) і -дю (жолуддя), -деві; жолуді́, -ді́в, -дя́м, жолудьми́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
жолудь —
ЖО́ЛУДЬ, я, ч. Плід дуба. Капають від часу до часу напівдостиглі жолуді з дубів (Фр., VI, 1951, 149); Ми збирали з сином жолуді дубові, І про день майбутній я казав синкові (Рильський, II, 1956, 181).
Словник української мови в 11 томах