Орфографічний словник української мови

журбонька

жу́рбонька

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. журбонька — див. сум  Словник синонімів Вусика
  2. журбонька — -и, ж. Пестл. до журба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. журбонька — ЖУ́РБОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до журба́. Оце одного разу дуже він далеко зайшов у своїй такій журбоньці, коли ж ось шурхнуло — наче птиця пурхнула (Вовчок, І, 1955, 328).  Словник української мови в 11 томах
  4. журбонька — Журба, -би ж. 1) Печаль, кручина, горесть, грусть, тоска: забота. Журба не матінка. Ном. № 2259. Журба сорочки не дасть. Ном. № 2260. Уже лужечки, бережечки вода поняла, молодую Марусю журба обняла. Мет. 135. От журба йому твій кінь Н. Вол.  Словник української мови Грінченка