Значення в інших словниках
-
журбонька —
жу́рбонька іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
журбонька —
-и, ж. Пестл. до журба.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
журбонька —
ЖУ́РБОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до журба́. Оце одного разу дуже він далеко зайшов у своїй такій журбоньці, коли ж ось шурхнуло — наче птиця пурхнула (Вовчок, І, 1955, 328).
Словник української мови в 11 томах
-
журбонька —
Журба, -би ж. 1) Печаль, кручина, горесть, грусть, тоска: забота. Журба не матінка. Ном. № 2259. Журба сорочки не дасть. Ном. № 2260. Уже лужечки, бережечки вода поняла, молодую Марусю журба обняла. Мет. 135. От журба йому твій кінь Н. Вол.
Словник української мови Грінченка