Значення в інших словниках
-
журбота —
журбо́та іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
журбота —
-и, ж., розм. Те саме, що журба.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
журбота —
СУМ (невеселий, важкий настрій, почуття глибокого жалю, спричинені невдачею, горем і т. ін.), СМУ́ТОК, ЖУРБА́, ПЕЧА́ЛЬ, ТУ́ГА, ЖАЛЬ, ЖА́ЛОЩІ, НУДЬГА, НУДО́ТА, МЕЛАНХО́ЛІЯ, ІПОХО́НДРІЯ книжн., ЗАЖУ́РА поет., СУХО́ТА фольк., ЖУРБО́ТА розм., МІНО́Р розм.
Словник синонімів української мови
-
журбота —
ЖУРБО́ТА, и,. ж., розм. Те саме, що журба́. Коло ліжка [хворої] сидить моя мати з журботою своєю; а подаль од ліжка Павлютиха процвітає, червоновида.., поважна (Вовчок, VI, 1956, 221).
Словник української мови в 11 томах
-
журбота —
Журбота, -ти ж. = журба. Нехай спить, нехай лежить, та нехай не встане, нехай твоя бідна головонька од журботи одстане. Чуб. V. 624.
Словник української мови Грінченка