журбота
ЖУРБО́ТА, и,. ж., розм. Те саме, що журба́.
Коло ліжка [хворої] сидить моя мати з журботою своєю; а подаль од ліжка Павлютиха процвітає, червоновида.., поважна (Вовчок, VI, 1956, 221).
Словник української мови (СУМ-11)ЖУРБО́ТА, и,. ж., розм. Те саме, що журба́.
Коло ліжка [хворої] сидить моя мати з журботою своєю; а подаль од ліжка Павлютиха процвітає, червоновида.., поважна (Вовчок, VI, 1956, 221).
Словник української мови (СУМ-11)