забарювати —
-юю, -юєш і забаряти, -яю, -яєш, недок., забарити, -арю, -ариш, док., розм. 1》 перех. Залишати кого-, що-небудь десь довше, ніж передбачалося, ніж потрібно, можна; затримувати, загаювати. 2》 тільки док., неперех., рідко. Те саме, що забаритися 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
забарювати —
ЗАТРИ́МУВАТИ (залишати, утримувати кого-, що-небудь на якийсь час у певному місці, положенні), ЗАДЕ́РЖУВАТИ, БАРИ́ТИ, ГА́ЯТИ, ЗАГА́ЮВАТИ, ВГА́ЮВАТИ (УГА́ЮВАТИ) розм., ЗАБА́РЮВАТИ розм., ЗАБАРЯ́ТИ розм.; ТРИМА́ТИ, ДЕРЖА́ТИ (не відпускаючи). — Док.
Словник синонімів української мови
забарювати —
ЗАБА́РЮВАТИ, юю, юєш і ЗАБАРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАБАРИ́ТИ, арю́, а́риш, док., розм. 1. перех. Залишати кого-, що-небудь десь довше, ніж передбачалося, ніж потрібно, можна; затримувати, загаювати. — Інтереси..
Словник української мови в 11 томах