забарювати
заба́рювати
-юю, -юєш і забаряти, -яю, -яєш, недок., забарити, -арю, -ариш, док., розм.
1》 перех. Залишати кого-, що-небудь десь довше, ніж передбачалося, ніж потрібно, можна; затримувати, загаювати.
2》 тільки док., неперех., рідко. Те саме, що забаритися 1).
Великий тлумачний словник сучасної української мови