забрукувати

забрукува́ти

дієслово доконаного виду

Значення в інших словниках

1. забрукувати — див. забруковувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. забрукувати — БРУКУВА́ТИ (суцільно покривати каменем — дорогу, майдан і т. ін.), ВИБРУКО́ВУВАТИ, МОСТИ́ТИ, ВИМО́ЩУВАТИ. — Док.: забрукува́ти, ви́брукувати, ви́мостити. Вчора Петро проходив колгоспним двором і бачив, що брукували шлях (І. Чендей).  Словник синонімів української мови
3. забрукувати — ЗАБРУКУВА́ТИ див. забруко́вувати.  Словник української мови в 11 томах