1. Орфографічний словник української мови

забрукувати

забрукува́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забрукувати — див. забруковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. забрукувати — БРУКУВА́ТИ (суцільно покривати каменем — дорогу, майдан і т. ін.), ВИБРУКО́ВУВАТИ, МОСТИ́ТИ, ВИМО́ЩУВАТИ. — Док.: забрукува́ти, ви́брукувати, ви́мостити. Вчора Петро проходив колгоспним двором і бачив, що брукували шлях (І. Чендей). Словник синонімів української мови
  3. забрукувати — ЗАБРУКУВА́ТИ див. забруко́вувати. Словник української мови в 11 томах