забрукувати
ЗАБРУКУВА́ТИ див. забруко́вувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забрукувати — забрукува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- забрукувати — див. забруковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- забрукувати — БРУКУВА́ТИ (суцільно покривати каменем — дорогу, майдан і т. ін.), ВИБРУКО́ВУВАТИ, МОСТИ́ТИ, ВИМО́ЩУВАТИ. — Док.: забрукува́ти, ви́брукувати, ви́мостити. Вчора Петро проходив колгоспним двором і бачив, що брукували шлях (І. Чендей). Словник синонімів української мови