Орфографічний словник української мови

забулькати

забу́лькати

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. забулькати — -аю, -аєш, док. 1》 Почати булькати (про рідину). 2》 Падати або стрибати у воду, утворюючи характерні звуки булькання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. забулькати — ЗАБУ́ЛЬКАТИ, аю, аєш, док. 1. Почати булькати (про рідину). — Ну, наливай же, попробуємо, якої сили твій змій, — сказав Карпо Нехльода..  Словник української мови в 11 томах
  3. забулькати — Забулькати, -каю, -єш гл. О жидкости: забульчать, забулькать, забултыхать.  Словник української мови Грінченка