забулькати

забу́лькати

-аю, -аєш, док.

1》 Почати булькати (про рідину).

2》 Падати або стрибати у воду, утворюючи характерні звуки булькання.

Значення в інших словниках

1. забулькати — забу́лькати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. забулькати — ЗАБУ́ЛЬКАТИ, аю, аєш, док. 1. Почати булькати (про рідину). — Ну, наливай же, попробуємо, якої сили твій змій, — сказав Карпо Нехльода..  Словник української мови в 11 томах
3. забулькати — Забулькати, -каю, -єш гл. О жидкости: забульчать, забулькать, забултыхать.  Словник української мови Грінченка