Орфографічний словник української мови

забухикати

забухи́кати

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. забухикати — -аю, -аєш, док., розм. Почати бухикати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. забухикати — ЗАБУХИ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати бухикати. На печі завовтузився, забухикав, закректав дід Іванюта (Кир., Вибр., 1960, 356).  Словник української мови в 11 томах
  3. забухикати — Забухикати, -каю, -єш гл. Закашлять глухо и сильно.  Словник української мови Грінченка