забухикати

ЗАБУХИ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати бухикати.

На печі завовтузився, забухикав, закректав дід Іванюта (Кир., Вибр., 1960, 356).

Значення в інших словниках

1. забухикати — забухи́кати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. забухикати — -аю, -аєш, док., розм. Почати бухикати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. забухикати — Забухикати, -каю, -єш гл. Закашлять глухо и сильно.  Словник української мови Грінченка