забірний — Орфографічний словник української мови

забірний — -а, -е. Стос. до забору. Забірний колодязь. Забірна книжка — а) книжка з талонами на одержання, забір певного виду та кількості товару; б) книжка, в якій ведеться облік, запис товарів, що відпускаються в кредит. Великий тлумачний словник сучасної мови
забірний — ЗАБІРНИ́Й, а́, е́. Стос. до забору. Забірний колодязь. Забірна́ кни́жка — книжка, на підставі якої що-небудь видається, одержується. — Корми у нас [у колгоспі] видаються тепер по забірній книжці і суворо за вагою (Рад. Укр., 28. XII 1960, 6). Словник української мови в 11 томах