забірний
ЗАБІРНИ́Й, а́, е́. Стос. до забору.
Забірний колодязь.
Забірна́ кни́жка — книжка, на підставі якої що-небудь видається, одержується.
— Корми у нас [у колгоспі] видаються тепер по забірній книжці і суворо за вагою (Рад. Укр., 28. XII 1960, 6).
Словник української мови (СУМ-11)