Орфографічний словник української мови

забіячка

забія́чка

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. забіячка — -и, ч. і ж. Зменш. до забіяка 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. забіячка — ЗАБІЯ́ЧКА, и, ч. і ж. Зменш, до забія́ка 1. — На вулиці я була доброю забіячкою. Не раз від мене плакали хлопці (Чорн., Красиві люди, 1961, 71).  Словник української мови в 11 томах