забіячка

ЗАБІЯ́ЧКА, и, ч. і ж. Зменш, до забія́ка 1.

— На вулиці я була доброю забіячкою. Не раз від мене плакали хлопці (Чорн., Красиві люди, 1961, 71).

Значення в інших словниках

1. забіячка — забія́чка іменник чоловічого або жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. забіячка — -и, ч. і ж. Зменш. до забіяка 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови