Орфографічний словник української мови

заваль

за́валь

іменник жіночого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. заваль — -і, ж., збірн., розм. Велика кількість чого-небудь зваленого, накиданого. || Товар, який залежався непроданий (перев. недоброякісний).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заваль — ЗАВА́Л (нагромадження, купа чого-небудь обваленого або зваленого), ЗВА́ЛИЩЕ, ОБВА́Л, ОБВА́ЛИЩЕ, ЗАВА́ЛА розм., ЗА́ВАЛЬ збірн., розм., ЗВАЛ рідко.  Словник синонімів української мови
  3. заваль — ЗА́ВАЛЬ, і, ж., збірн., розм. Велика кількість чого-небудь зваленого, накиданого. Вони читали довгі й скучні романи.., витягнені в коморі з покритої пилом завалі (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах