Орфографічний словник української мови

заварка

зава́рка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. заварка — -и, ж. Настій чого-небудь, залитого окропом (перев. чаю).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заварка — ЗАВА́РКА, и, ж. Настій чого-небудь, залитого окропом (перев. чаю). На столі шумить самовар, на ньому чайник з густою заваркою (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 104); Вони сидять за столиком у Павла Михайловича, і той частує їх своїм чаєм з вишневою та калиновою заваркою (Кучер, Прощай.., 1957, 302).  Словник української мови в 11 томах
  3. заварка — Заварка, -ки ж. Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или вурди́. Вх. Зн. 18.  Словник української мови Грінченка