заварювати —
ЗАВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАВАРИ́ТИ, арю́, а́риш, док., перех. 1. Заливати що-небудь окропом для утворення настою. Вона кинулась чай заварювати, стакани мити (Мирний, III, 1954, 277); Ївга тим часом поставила на вогонь чайник і, коли він закипів...
Словник української мови в 11 томах
заварювати —
Заварювати, -рюю, -єш сов. в. завари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Заваривать, заварить. Варвара заварить, а Сава засолить. Ном. № 507. 2) Печь, запечь (о боли). Що це, сестро, да й за пиво, поло серця заварила. Чуб. V. 432. 3) — соняшниці.
Словник української мови Грінченка