Значення в інших словниках
-
завернути —
[завеирнутие] -ну, -ернеиш; нак. -ни, -н'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
завернути —
див. завертати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
завернути —
глузд за ро́зум заверта́є (заверну́в) у кого і без додатка. Хто-небудь не може нормально мислити, діяти. — Чи ви од чаду, чи з похмілля? Чи чорт за душу удряпнув? Чи напились дурного зілля, Чи глузд за розум завернув? (І. Котляревський).
Фразеологічний словник української мови
-
завернути —
ЗАХО́ДИТИ (приходити куди-небудь, до кого-небудь ненадовго, мимохідь), ЗАБІГА́ТИ розм., ЗАВЕРТА́ТИ розм., ЗАСКА́КУВАТИ розм., ЗАЛІТА́ТИ розм., ЗАНИ́КУВАТИ діал. — Док.: зайти́, забі́гти, заверну́ти, заско́чити, залеті́ти, зани́кнути.
Словник синонімів української мови
-
завернути —
ЗАВЕРНУ́ТИ див. заверта́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
завернути —
Завернути, -ся см. завертати, -ся. Заверт, ту, м. 1) = завертень. Нічим вовкові блювати, так завертами. Ном. № 2823. 2) Заворотъ, поворотъ. Отой Шпак живе на заверті. Камен. у.
Словник української мови Грінченка