завернути —
заверну́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
завернути —
[завеирнутие] -ну, -ернеиш; нак. -ни, -н'іт'
Орфоепічний словник української мови
завернути —
див. завертати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
завернути —
глузд за ро́зум заверта́є (заверну́в) у кого і без додатка. Хто-небудь не може нормально мислити, діяти. — Чи ви од чаду, чи з похмілля? Чи чорт за душу удряпнув? Чи напились дурного зілля, Чи глузд за розум завернув? (І. Котляревський).
Фразеологічний словник української мови
завернути —
Завернути, -ся см. завертати, -ся. Заверт, ту, м. 1) = завертень. Нічим вовкові блювати, так завертами. Ном. № 2823. 2) Заворотъ, поворотъ. Отой Шпак живе на заверті. Камен. у.
Словник української мови Грінченка