завойовницький — Орфографічний словник української мови

завойовницький — -а, -е. Спрямований на підкорення силою війська країн, поневолення народів; загарбницький. || Який здійснює завоювання (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
завойовницький — ЗАГА́РБНИЦЬКИЙ (перев. про політику, війну і т. ін. — який здійснюється з метою загарбання), ЗАГА́РБНИЙ рідше, ЗАВОЙО́ВНИЦЬКИЙ, АГРЕСИ́ВНИЙ, ГРАБІ́ЖНИЙ підсил., ГРАБІ́ЖНИЦЬКИЙ підсил. Словник синонімів української мови
завойовницький — ЗАВОЙО́ВНИЦЬКИЙ, а, е. Спрямований на підкорення силою війська країн, поневолення народів; загарбницький. Він [Т. Шевченко] вважав, що у завойовницькій політиці Польщі щодо України були винні поміщики, ксьондзи та королі (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах