Орфографічний словник української мови

заволодівати

заволодіва́ти

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. заволодівати — (чим) привласнювати <�присвоювати, захоплювати, жм. запосідати, о. прибирати до рук> що; (ким <- емоції>) наринати на кого; (- почуття) поймати, брати, опановувати, охоплювати; (душею) полонити <�заворожувати> що.  Словник синонімів Караванського
  2. заволодівати — -аю, -аєш, недок., заволодіти, -ію, -ієш, док., чим. 1》 Брати у своє володіння, привласнювати. || Повністю захоплювати ініціативу в чому-небудь, привертати увагу, зацікавлюючи чимось. 2》 перен. Опановувати, охоплювати кого-, що-небудь. || Підкоряти своїм чарам, своєму впливові; полонити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заволодівати — ЗАВОЛОДІ́ТИ чим (узяти собі, у своє користування, володіння), ОВОЛОДІ́ТИ, ПРИВЛА́СНИТИ що, ПРИСВО́ЇТИ що, ПОСІ́СТИ що, ЗАВЛАДА́ТИ рідко, ЗАПОСІ́СТИ що, діал.; УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) що, ЗАБРА́ТИ що, ЗАЙНЯ́ТИ що, ЗАХОПИ́ТИ що, ЗАГРАБУВА́ТИ що, розм.  Словник синонімів української мови
  4. заволодівати — ЗАВОЛОДІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАВОЛОДІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., чим. 1. Брати у своє володіння, привласнювати. Василеві не спиться. Думки про Ратієвщину, глибокі думки, як нею заволодіти, не дають очам зімкнутись (Мирний, IV, 1955, 79); — Ми вирішили..  Словник української мови в 11 томах