заволодівати

заволодіва́ти

-аю, -аєш, недок., заволодіти, -ію, -ієш, док., чим.

1》 Брати у своє володіння, привласнювати.

|| Повністю захоплювати ініціативу в чому-небудь, привертати увагу, зацікавлюючи чимось.

2》 перен. Опановувати, охоплювати кого-, що-небудь.

|| Підкоряти своїм чарам, своєму впливові; полонити.

Значення в інших словниках

1. заволодівати — заволодіва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заволодівати — (чим) привласнювати <�присвоювати, захоплювати, жм. запосідати, о. прибирати до рук> що; (ким <- емоції>) наринати на кого; (- почуття) поймати, брати, опановувати, охоплювати; (душею) полонити <�заворожувати> що.  Словник синонімів Караванського
3. заволодівати — ЗАВОЛОДІ́ТИ чим (узяти собі, у своє користування, володіння), ОВОЛОДІ́ТИ, ПРИВЛА́СНИТИ що, ПРИСВО́ЇТИ що, ПОСІ́СТИ що, ЗАВЛАДА́ТИ рідко, ЗАПОСІ́СТИ що, діал.; УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) що, ЗАБРА́ТИ що, ЗАЙНЯ́ТИ що, ЗАХОПИ́ТИ що, ЗАГРАБУВА́ТИ що, розм.  Словник синонімів української мови
4. заволодівати — ЗАВОЛОДІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАВОЛОДІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., чим. 1. Брати у своє володіння, привласнювати. Василеві не спиться. Думки про Ратієвщину, глибокі думки, як нею заволодіти, не дають очам зімкнутись (Мирний, IV, 1955, 79); — Ми вирішили..  Словник української мови в 11 томах